Коли тріщіть у пана гаманець

Йому  байдуже,що вже рабам кінець.

Сідає на золотом обвитий унітаз,

Хіба ж він буде думати про нас?

Не кістка в пана в горлі застряє

Він їсть смачнесеньке все що тільки є.

А коли їсти панові набридне

Він кине й нам ,те що йому огидне.

Не хатка в пана, а палац розкішний.

Прислуга,охорона.

А нам малесенький притулочок що він дав.

Тай бійся, щоб і той не відібрав.

Наряди в пана ,не боюсь гріха,

Велюр, брильянти, золото, хутра.

А, що вони від мене просять ?

У секон хенді, хай беруть і носять.

І їздить пані в мерседесі,

У самої пан при стюардесі.

А ти із велом маєш діалог

На тебе ще і накладуть оброк.

А висновок у пана ось який:

Вершки мої, і мій пиріг м’який,

А ви гризіть останні сухарі.

Та панові давайте сухарі.

А коли проти будете щось мати

Швиденько  трапите за грати,

Відтіль ви можете й не мати вороття.

Закони в нас такі, таке й життя.

                                   Почерніна Ганна