31 января 2013 года в ВР был зарегистрирован законопроект П Симоненко, И. Алексеева, И. Калетника №2128 «Про внесения змін до деяких законодавчих актів України (щодо впровадження смертної кари як виду покарання)».

Коммунисты поднимают вопрос о восстановлении смертной казни еще с 2008 года и вот почему:

   1. Выдвигаемый КПУ законопроект является выполнением заказа граждан Украины, избирателей Компартии. Коммунисты всегда внимательно прислушиваются к мнению народа и поднимают в парламенте именно те вопросы, которые в наибольшей мере волную граждан, требуют безотлагательного решения.

    2. По данным социологических исследований, почти 60% граждан Украины выступают за восстановление смертной казни как высшей меры наказания. Более того – большинство граждан считало и считает решение об отмене смертной казни ошибочным.

   Граждане считают, что возвращение смертной казни будет способствовать снижению количества преступлений и их жестокости.

   3. Предлагая данный закон, коммунисты исходят также из существенного увеличения в Украине числа тяжких преступлений. Только на протяжении прошедшего года в стране были совершены три тяжких резонансных преступления, которые всколыхнули общество – теракты в Днепропетровске, зверское убийство Оксаны Макар и расстрел охранников в «Караване». Что еще должно произойти, чтобы понять, что «гуманизм» по отношению к преступникам оборачивается беззащитностью их жертв?

   4. В соответствии с законопроектом коммунистов высшая мера наказания предусматривается только для ограниченного числа преступлений

• для виновных в убийстве с корыстным мотивом, разбое, совершенном организованной группой;

• бандитизме;

• терроризме;

(В подавляющем большинстве стран мира за терроризм предусмотрена высшая мера наказания, в частности, смертная казнь – в 13 странах).

• незаконном производстве наркотиков организованной группой или при привлечении малолетних.

  Во всех этих случаях вопрос о тяжести преступлений не возникает. Возникает вопрос только о соответствующем наказании.

   5. Коммунисты понимают обеспокоенность общества возможными судебными ошибками вследствие некомпетентности или коррупции среди сотрудников правоохранительных органов и судей.

   Именно поэтому приговор по статьям, предполагающим расстрел, должен выносить суд присяжных.

История вопроса

   Мораторий на исполнение смертных приговоров в Украине впервые начал действовать в 1995 году. Введен он был в качестве выполнения условия для вступления в Совет Европы.

   Через несколько месяцев было установлено, что решение о моратории было принято без соблюдения надлежащей процедуры и смертные приговоры снова продолжили выполнять.

   В 1997 году мораторий на исполнение смертных приговоров вновь начал действовать.

   29 декабря 1999 года Конституционный суд признал (№ 11-рп/99), что смертная казнь противоречит Конституции. В связи с этим, в марте 2001 года, ВР внесла изменения в Уголовный кодекс, которыми окончательно изъяла понятие «смертная казнь» из официального списка уголовных наказаний Украины.

Юридический аспект

   В Конституции не содержится непосредственных указаний на запрет смертной казни. Основанием для принятия решения были, с одной стороны, нормы, гарантирующие право на жизнь, а с другой – международные обязательства Украины.

   Решение КС выглядит неоднозначным, прежде всего, потому, что вопрос о сущности смертной казни является дискуссионным и в правовой, и в этической плоскости. На заре Советской Власти смертная казнь именовалась «высшей (или «исключительной») мерой социальной защиты».

   В этом был свой смысл, поскольку использование этой меры имеет целью не так наказание субъекта преступления, как обеспечение безопасности других граждан.

Социологический аспект

   В конце марта 2012 года авторитетная социологическая служба Research&Branding Group провела исследование, посвященная отношению граждан к смертной казни.

   Опрос проводился с 22 марта по 1 апреля, в его рамках были опрошены 2 078 респондентов старше 18 лет, проживающих во всех областях Украины. Статистическая погрешность выборки не превышает 2,2%.

   57% опрошенных положительно относятся к возвращению смертной казни. 34% выступили против, а 9% затруднились ответить.

Мотивация людей следующая:

• 75% опрошенных считают высоким уровень преступности в стране.

• 65% граждан полагают, что ужесточение наказаний сможет снизить уровень жестокости и насилия в обществе, 27% не согласны с этим утверждением, а 8% затруднились ответить. При этом 45% опрошенных считают, что причиной жестокости в обществе является уверенность в возможности избежать наказания.

• Основной смысл такого наказания как смертная казнь: исключительная мера для неисправимых преступников – 42%, законная мера наказания за тяжкое преступление – 31%, средство устрашения – 23%, абсолютно не нужное наказание – 21%, средство справедливости и возмездия преступнику 18%, способ оздоровления общества и укрепления морали – 7%.

• 45% жителей Украины считают смертную казнь страшнее для человека, чем пожизненное заключение. 38% респондентов придерживаются обратной точки зрения: пожизненное заключение страшнее смертной казни. Затруднились ответить 18% опрошенных.

    Интересно, что ретроспективно только 45% считают решение об отмене смертной казни неправильным, а 40% – правильным. Изменение отношения граждан к этому вопросу произошло, вероятно, под влиянием ухудшения криминогенной ситуации в обществе (достаточные сведения были приведены в пояснительной записке к законопроекту, см. «Приложение»).

    Это при том, что исследование было проведено уже после насилия над О. Макар (10 марта), но еще до таких резонансных преступлений, как теракты в Днепропетровске (27 апреля) и расстрел охранников в «Караване» (27 сентября).

   Социологи считают, что если введение смертной казни будет сопровождаться жесткими и результативными мерами по борьбе с коррупцией и введением предохранительных механизмов (например – суда присяжных по делам, предполагающим применение смертной казни, что собственно и предполагает законопроект КПУ), то общественная поддержка существенно возрастет.

Международный аспект

   Отмена смертной казни действительно является одним из условий членства страны в Совете Европы. Однако членство Украины в СЕ не означает, что преступление должно оставаться ненаказанным. Между тем, Л. Кучма предлагал Совету Европы сделать исключение для Анатолия Оноприенко, однако не встретил понимания – очевидно, судьба кровавого маньяка беспокоила Европу больше, чем судьба более 50 человек, которые стали его жертвами.

   К тому же, отношение Европы к странам, в которых присутствует смертная казнь, выглядит непоследовательным.

   Допустим, можно понять пребывание в СЕ России, которая не отменила смертную казнь в УК, но, тем не менее, не использует ее и имеет решение КС, в целом аналогичное украинскому.

   Однако, трудно понять отсутствие у СЕ реакции на сотрудничество ЕС со США и Китаем, которые смертную казнь не только не отменяют, но и используют. В частности, в США, в ряде штатов, смертная казнь применяется в отношении женщин и несовершеннолетних . В Китае же под высшую меру попадает ряд коррупционных преступлений, которые в «гуманной» Европе или декриминализованы, или наказываются весьма мягко.

   В целом же, те пункты, по которым коммунисты предлагают вводить смертную казнь, предполагают жесткие санкции в праве большинства страны мира.

1. Убийство

   В большинстве стран убийство карается высшей мерой наказания, в частности в 68 странах предусмотрена смертная казнь

   Федеральное уголовное законодательство США предусматривает 70 составов преступлений, в санкции которых включена смертная казнь. Подавляющее большинство из них представляют собой различные виды убийств или иных преступлений, связанных с причинением смерти человеку. Смертную казнь предусматривают и уголовные кодексы 38 штатов США

2. Бандитизм

   Бандитизм относится к числу наиболее тяжких преступлений в большинстве стран мира. Точно оценить количество стран, где такое преступление карается смертной казнью затруднительно из-за разнообразия юридических формулировок (термин «бандитизм» распространен не повсеместно, в отличие от самого явления).

3. Терроризм

   Смертная казнь за терроризм предусмотрена законодательством 13 стран.

4. Производство наркотиков

   Смертная казнь за производство и распространение наркотиков введена в 21 стране, в частности – в Индии, Бангладеш, Индонезии, Иране, Малайзии, Южной Корее, Таиланде, Турции, Египте, Саудовской Аравии. Пожизненное заключение за эти преступления предусмотрено в трех странах – Великобритании, Греции и Австралии.

   Приложение: выдержка из пояснительной записки к законопроекту

   Криміногенна ситуація в Україні залишається надскладною і напруженою.

   Лише за 9 міс. 2012 року органами внутрішніх справ зафіксовано 400 тис. злочинів. З них 11,5 тисяч особливо тяжкі.

   Це означає, що в Україні щохвилини скоюється злочин, кожні 35 хвилин – особливо тяжкий.

   Найпоширеніші злочини – їх майже 250 тис. – злочини проти власності, з яких переважна більшість – крадіжки.

   Однак, необхідно звернути увагу на той факт, що вчинено 2,5 тисячі розбійних нападів. Це означає, що мінімум дві з половиною тисячі громадян зазнали одночасного посягання не лише на свою власність, а й на здоров’я і часто на своє життя.

   Зокрема, 139 випадків розбою були поєднані з умисними вбивствами та вчиненням умисних тяжких тілесних ушкоджень, у тому числі таких, що спричинили смерть потерпілого.

   Розбій, вчинений організованою групою, або поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, має каратися більш суворо, ніж за діючим Кримінальним кодексом України, а саме – довічним позбавленням волі або смертною карою.

Аналогічного покарання заслуговує і бандитизм як один з найтяжчих злочинів проти громадської безпеки.

   У 2012 році (9 міс.) виявлено 12 випадків бандитизму. У тому числі, чотири бандитських напади мали наслідками умисні вбивства.

   За І-ІІІ квартал 2012 року органами внутрішніх справ зафіксовано 40 тис. злочинів у сфері незаконного обігу наркотиків. Тобто кожен десятий злочин. Значна частина всіх інших злочинів вчинюється на ґрунті наркозал ежно сті.

У 2012 році на обліку в органах внутрішніх справ перебувало понад 150 тисяч осіб, які потрапляли коли-небудь до уваги щодо вживання, зберігання, розповсюдження наркотичних речовин.

   Однак, насправді в Україні близько 1,5 мільйона наркоманів. Темпи поширення наркоманії в Україні одні з найвищих у світі – 8% за рік, 80% наркоманів — молодь. Кожної доби від наркоманії помирають 20 осіб.

   Розбійні напади, крадіжки, грабежі, вбивства відбуваються часто заради однієї дози.

  Не кажучи вже про те, що внаслідок поширення наркоманії руйнується суспільна мораль, страждають сімейні стосунки, загострюється криміногенна ситуація в країні.

   Тому, законопроектом пропонується посилити кримінальну відповідальність за незаконні дії з метою збуту чи збут наркотиків, вчинені організованою групою, а також якщо предметом були наркотики в особливо великих розмірах, або вчинені із залученням малолітнього або щодо малолітнього шляхом запровадження за даний злочин смертної кари.

   Тільки за 9 міс. 2012 року зафіксовано 14 тис. злочинів проти життя та здоров’я особи.

  Зафіксовано понад 1 800 умисних убивств, з них 83 випадки вбивств 2- х і більше осіб.

   Шість убивств вчинено на замовлення, що стало невід’ємним атрибутом тіньового бізнесу.

   При тому, що майже 7 тисяч умисних убивств залишаються нерозкритими з попередніх років. Це означає, що загроза існуючого виду покарання не зупиняє осіб, які вчиняють нові умисні вбивства.

   Найбільш резонансним за останній час стало вбивство 15 грудня 2012 року 58-річного судді та його родини у Харкові. Вбитих знайшли з відтятими головами.

   Конституцією України визначено, що обов’язок держави – захищати життя людини.

   Таким чином, з метою запобігання вчиненню умисних вбивств даним проектом закону передбачається запровадити смертну кару за умисне вбивство при обтяжуючих обставинах.

   Адекватної міри покарання заслуговує і вчинення терористичного акту, що призвів до загибелі людини. Посягаючи на громадську безпеку, такі злочинні дії нерідко призводять до більш трагічних наслідків, а саме смерті ні в чому не повинних громадян.

   Тому, даний вид злочину однозначно повинен передбачати санкцію у вигляді смертної кари.

   Необхідно відзначити, що майже половина злочинів, вчинена особами, які раніше вже вчиняли злочини. Що вказує на їх стійку кримінальну мотивацію.

   Тобто існуючі кримінальні покарання, окрім того, що не є адекватними тяжкості вчинюваних злочинів, у першу чергу не виконують своєї превентивної функції.

   У 2012 році (станом на 01.01.2013) у вигляді позбавлення волі відбувають покарання майже 115 тис. осіб, у тому числі:

28,9 тис. осіб – за розбій, грабіж та вимагання;

21,2 тис. осіб – за злочини у сфері незаконного обігу наркотичних засобів;

16,7 тис. осіб – за умисне вбивство, у тому числі: 8,3 тис. осіб, які вчинили вбивство при обтяжуючих обставинах.

   Загалом понад 13 тисяч осіб засуджені на строк понад 10 років, тобто за особливо тяжкі злочини.

   За даними Державної пенітенціарної служби України криміногенний склад засуджених продовжує залишатися відносно складним і стійким та породжує низку загроз у діяльності органів виконання покарань, а також негативно впливає на виправлення і перевиховання іншими засудженими.

   Чисельність довічно ув’язнених осіб складає 1810 осіб.

   Щорічно на їх утримання державою витрачається 9,4 млн. грн.

   З точки зору соціальної справедливості було б більш правильно використати ці кошти на покращення життя пенсіонерів, інвалідів чи інші більш суспільно корисні цілі.

   За даними річного звіту громадської організації «Міжнародна амністія» за підсумками 2011 року 58 держав зберігають і застосовують смертну кару. Серед них – Сполучені Штати Америки, Китайська Народна Республіка, Японія та інші держави.

   Наприклад, у Сполучених Штатах Америки смертна кара практикується у 33 штатах. Станом на сьогодні у цій країні приблизно 70 складів злочинів передбачають покарання у вигляді смертної кари. Серед таких злочинів – тяжке вбивство, зґвалтування, грабіж, державна зрада, дезертирство тощо.

   У 2012 році в США було виконано 43 вироки у 9 штатах та винесено 77 нових смертних вироків.

   У системі кримінальних покарань Японії смертна кара передбачається, зокрема, за такі злочини, як вбивство, розбійний напад, що спричинив смерть чи здійснений у сукупності зі зґвалтуванням, та інші.

   За останні 20 років в Японії лише у 2011 році не виконували смертний вирок. У 2012 році було виконано 7 вироків.

    Китай залишається країною, де страта широко застосовується навіть за злочини, не пов’язані з насильством щодо особистості, зокрема такими, як хабарі або розтрата державних грошей чи ухилення від сплати податків.

   У 2011 році в Китаї було приведено у виконання понад 375 смертних вироків.

   У світі щорічно майже 19 тисяч злочинців чекають на виконання смертного вироку.

   В список таких стран не входит Израиль, где смертная казнь предусмотрена по обвинениям в геноциде и массовом убийстве.

    Разные штаты устанавливают разный возраст, по достижении которого возможно осуждение к смертной казни. Так, в 12 штатах такой возраст составляет 16 лет и даже меньше, например, в Арканзасе и Вирджинии – 14 лет. В 4 штатах таким возрастом является 17 лет, в 14 штатах – 18 лет, а в штате Нью-Йорк даже 19 лет. Зато в 8 штатах минимальный возраст вообще не установлен (т.е., казнить можно буквально с пеленок, хотя прецедентов, надо надеяться, не было).