Кожен виступ опозиціонера, чи то від ВО «Батьківщина», чи від ВО «Свобода», чи від партії «УДАР» супроводжується незмінною критикою на адресу Комуністичної партії України. Та, попри все, опозиція і надалі прагне продовжувати передвиборну кампанію, тільки тепер вже на території Києва, який завжди був ласим шматком для любителів швидкого збагачення. Казати про те, що опозиціонери будуть перейматися проблемами столиці, яких більш ніж вдосталь, годі й сподіватися. Про це красномовно свідчить їхня робота (якщо можна так висловитися) в українському парламенті.

  За три дні досить сумнівної законотворчої праці опозиційні сили безліч разів згадували про безглузду медичну реформу, про несправедливу пенсійну реформу та принизливі умови і оплату праці своїх співвітчизників. Це на словах. А на ділі – жодного конкретного кроку по цих питаннях. Натомість, бурхлива багатоденна дискусія про вибори у Києві, безкінечні оплески і постійні бійки. У такому гармидері, за який, до того ж, пристойно платять, легко забути про інтереси своїх виборців. Хіба що електорат опозиційних партій настільки заможний, що єдині питання, які їх хвилюють – це: сенсорна кнопка, мова і чи буде носити звання народного депутата той чи інший представник політичної партії. Іноді складається враження, що у Верховній Раді вирішуються виключно питання її 450 народних обранців, а не 45-ти мільйонного населення України.

  Минулого тижня Комуністична партія України заявила, що не буде голосувати за жоден законопроект, доки не буде відмінено пенсійну та медичну реформи. На сьогоднішній день ці питання є більш пріоритетними для населення, аніж ті, які так палко відстоює опозиція. Солідарність з позицією КПУ в парламенті висловив народний депутат України VI скликання, перший секретар Сумського обкому партії Володимир Даниленко: «Я повинен сказати, що і при прийнятті рішення щодо затвердження пенсійної реформи мною було подано 42 поправки до законопроекту цієї реформи, метою яких було недопущення збільшення пенсійного віку та стажу, але жодна поправка не було врахована «Партією регіонів». Також вцілому фракція КПУ не голосувала ні за пенсійну, ні за медичну реформи. Особисто я повністю підтримую позицію фракції і вважаю, доки ці наші основні вимоги не будуть включені до порядку денного, доти фракція не буде голосувати і не підтримуватиме ті законопроекти, які виносяться на розгляд  парламенту. Вони сьогодні незначні в принципі. Не було жодного закону, який би стосувався покращення життя людей: то кнопка, то вибори і т. д. А головні питання, які хвилюють сьогодні людей – не виносилися на розгляд Верховної Ради».

  У ході передвиборчої кампанії всі партії і кандидати ледь не присягалися українському народові в тому, що йдуть в парламент тільки для того, аби покращити життя населення. Об’єктивно покращити життя українців може відміна саме пенсійної та медичної реформи. Та чомусь жодна з опозиційних партій не приєдналася до ініціативи комуністів, більше того, навіть на словах не виявила підтримки. «Тому що і «помаранчевий», і «блакитний» капітали у вирішенні цих питань не зацікавлені. І, якщо б ми їх поставили на голосування, то видно було б не розмови, а позицію тієї чи іншої політичної сили. Верховна Рада повинна працювати в такому напрямку: є законопроект, який проходить перше читання; у другому читанні додаються зміни, вносяться пропозиції кожної партії. Але зараз цього процесу немає. Свою позицію треба висловлювати не кулаками, не криком, і люди це з часом зрозуміють, а шляхом голосування по тому чи іншому законопроекту», - так охарактеризував Володимир Даниленко події у парламенті. Якщо опозиція висловила б підтримку Компартії з приводу скасування медичної та пенсійної реформ, то вже найближчим часом вдалося вирішити раз і назавжди питання стосовно цих антинародних законів.