Відверте нахабство та кричуще нехтування українським законодавством з боку профашистської влади змушують навіть кишенькові суди скасовувати найбільш одіозні рішення.

У квітні 2013 року прокуратура м. Львова звернулась в суд з позовом до Львівської міської ради про визнання незаконною і скасування ухвали від 25 квітня 2012 року №2293 «Про заборону використання окупаційної символіки СРСР, комуністичної та нацистської символіки на території м. Львова» в частині заборони використання на території м. Львова символіки неіснуючої держави - СРСР, комуністичної символіки, на будівлях державних установ і комунальних підприємств м. Львова під час проведення масових заходів.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13 червня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 6 серпня 2015 року, позов задоволено. Визнано незаконною та скасовано ухвалу Львівської міської ради від 25 квітня 2013 року №2293 «Про заборону використання окупаційної символіки СРСР, комуністичної та нацистської символіки на території м. Львова» в частині заборони використання на території м. Львова символіки неіснуючої держави - СРСР, комуністичної символіки на будівлях державних установ і комунальних підприємств м. Львова під час проведення масових заходів. Зобов'язано Львівську міську раду після набрання постановою законної сили невідкладно опублікувати резолютивну частину постанови суду у виданні, в якому офіційно оприлюднена ухвала Львівської міської ради від 25 квітня 2013 року №2293.

26 жовтня 2017 року Вищий адміністративний суд України розглянув касаційну скаргу Львівської міської ради на Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 червня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 6 серпня 2015 року та встановив:

«Заборонивши використання на території м. Львова символіки СРСР та комуністичної символіки на будівлях державних установ і комунальних підприємств м. Львова під час проведення масових заходів, Львівська міська рада діяла всупереч положенням Закону України №1684-III «Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941 - 1945 років» (чинного на час виникнення спірних правовідносин), який передбачав можливість в тій чи іншій мірі використовувати таку символіку у передбачений Законом спосіб.

За відсутності у Львівської міської ради повноважень на прийняття оскаржуваної ухвали, вона є незаконною».

Вищий адміністративний суд України нагадав, що 20 квітня 2000 року Верховною Радою України було прийнято Закон України №1684-III «Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років».

Згідно з частиною четвертою статті 1 даного Закону на честь Дня Перемоги в столиці України місті-герої Києві, інших містах та населених пунктах України проводяться святкові заходи з використанням символіки Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років.

Суд уточнив, що перелік форм увічнення Перемоги та подвигу народу-переможця наведено у статті 2 Закону №1684, серед яких: використання копій Прапора Перемоги біля Вічного вогню, могил Невідомого солдата і Невідомого матроса; шанобливе ставлення до державних нагород та інших відзнак часів Великої Вітчизняної війни; збереження державних нагород, почесних найменувань і звань, бойових знамен військових формувань (кораблів) часів Великої Вітчизняної війни.

При цьому Вищий адміністративний суд України дійшов до законного та обґрунтованого висновку про те, що ухвала Львівської міської ради від 25 квітня 2012 року №2293 «Про заборону використання окупаційної символіки СРСР, комуністичної та нацистської символіки на території м. Львова» є незаконною навіть не частково, а у повному обсязі.

За результатами розгляду справи в суді касаційної інстанції, ухвала Львівської міської ради від 25 квітня 2012 року №2293 «Про заборону використання окупаційної символіки СРСР, комуністичної та нацистської символіки на території м. Львова» була скасована судом у повному обсязі.

Нагадаємо, що лідер Компартії України Петро Симоненко у своєму виступі на семінарі «Глорифікація нацизму – злочин або право» в рамках 32-ї сесії Ради ООН з прав людини в Женеві звернув увагу міжнародної громадськості на ганебну політику правлячого в Україні олігархо-нацистського режиму з переписування історії, реабілітації гітлерівських військових злочинців та їхніх поплічників – українських націоналістів, знищення пам’ятників героям Великої Вітчизняної війни.

Петро Симоненко, зокрема, сказав:

«Дорвавшиеся до власти национал-радикалы прилагают титанические усилия, чтобы лишить наш народ исторической памяти:

– массово по-варварски сносятся памятники, напоминающие об экономических, научных, культурных достижениях советского периода;

– уничтожаются памятники героям Великой Отечественной войны, выдающимся деятелям советской эпохи;

– в честь коллаборантов и нацистов переименовываются города и улицы.

В этом отношении украинские националисты и направляемые ими последователи «гитлерюгенда», ничем не отличаются от ИГИЛовцев, разрушивших уникальный памятник древнего зодчества – сирийскую Пальмиру.

Обществу активно навязываются представления меньшей, но агрессивной его части о нашем непростом прошлом, многих исторических событиях и деятелях.

Предпринимаются активные попытки пересмотреть итоги Великой Отечественной войны – важнейшей составной части Второй мировой, украсть у нашего народа, прежде всего у ветеранов, завоёванную жизнью миллионов Победу. Воинов, освобождавших Украину от немецко-фашистских захватчиков, называют оккупантами, а пособников гитлеровских оккупантов объявляют героями. Ту, священную для нашего народа, войну запрещено называть «Великой Отечественной», отмечать 9-го мая День Победы, ветеранов, которые выходят к памятным местам, символизирующим подвиг победителей, избивают. Это болезненно воспринимается ветеранами, всеми честными людьми, углубляет раскол в нашем обществе. Но реакции со стороны властей на такие действия – никакой. Речь идет фактически о героизации, или, как принято говорить, ГЛОРИФИКАЦИИ нацизма как сознательной политике украинской власти».

Прес-служба КПУ