Президенту України

Порошенку П.О.

Голові Верховної Ради України

Парубію А.В.

Прем’єр-міністру України

Гройсману В.Б.

Шановні добродії!

Багатомільйонний загін ветеранів України висловлює своє гнівне обурення спробою позбавити нас і український народ найголовнішого та найславетнішого в нашій історії свята – Дня Великої Перемоги над фашистською Німеччиною.

Перемога у Великій Вітчизняній війні й у Другій світовій війні є найважливішою подією в історії ХХ століття, яка багато в чому визначила подальші шляхи розвитку людської цивілізації.

Розв'язана фашизмом війна була й залишається найтяжчим злочином проти людства. Нацистська ідеологія заперечувала фундаментальні загальнолюдські цінності, базувалася на расистських установках і обґрунтуваннях державного геноциду цілих народів.

Злодіяння фашистів були засуджені світовим співтовариством на міжнародному Нюрнберзькому трибуналі, рішення якого є непорушними й у наші дні. Не може бути виправдання для пособників і співучасників нацистських злочинів, якими б міркуваннями вони не прикривалися.

Перемога була досягнута ціною неймовірних зусиль і численних жертв та страждань народів Радянського Союзу, в тому числі й українського народу, на території якого велися головні бойові дії і який поклав на вівтар Перемоги близько 8 млн. життів своїх синів і дочок. Проявляючи згуртованість, небачену самовідданість і героїзм, вони боролися в ім'я свободи й незалежності своєї Вітчизни, зробили вирішальний внесок у звільнення Європи й світу від фашизму.

Представники Українського інституту національної пам'яті, пропонуючи ідею зробити 9 травня робочим днем, в завуальованій формі ставлять завдання позбавити народ України світлого свята – Дня Великої Перемоги, зробити його рядовим днем без усяких урочистих заходів, салютів, зустрічей ветеранів-фронтовиків, спілкування їх з молодим поколінням і передачі їм естафети переможців над фашизмом. А 8 травня відзначати, як День пам'яті про загиблих у війні. Таким чином, пропонується Україні – державі-переможниці встати в один ряд із країнами переможеними в Другій світовій і Великій Вітчизняній війнах, для яких день пам'яті є логічним і виправданим, а Україні у такий спосіб, добровільно відмовитися від Перемоги у війні над страшним злом – нацизмом, що породив Другу світову війну.

Ми бачимо, що це робиться на догоду тим, хто прагне «реваншу», хто прагне применшити або повністю замовчати вирішальну роль радянського народу і його Червоної Армії в досягненні Перемоги над німецьким нацизмом і приписати собі лаври цієї Перемоги, як це роблять сьогодні США й Великобританія. Це робиться також на догоду тим, хто й сьогодні гуляє по містах і вісям України зі смолоскипами, із чорними прапорами й фашистською свастикою, потай мріючи про його відродження.

Хотіли б Вам нагадати, що саме та Перемога зберегла життя Ваших батьків і матерів, дарувала Вам життя, щоб Ви прославляли її добрими справами на користь своїх співгромадян, а не закреслювали подвиг тих, хто віддав життя в ім'я Перемоги, в ім'я миру й прогресу!

Для народів країн Європи – це дійсно День пам'яті про закатованих й загиблих від рук фашистів у тій жорстокій війні, а для нас – це свято народу-переможця, це радість «…зі сльозами на очах…», як співається в пісні.

Будь якій зраді є межа. Скасувати свято Великої Перемоги – це зрадити не лише нині живущих ветеранів-фронтовиків, це означає зрадити святі могили героїв-переможців, які заплатили за Перемогу над фашизмом найдорожчою ціною – власним життям!

І ніхто нікому не надав право позбавити народ цього свята. А якщо бажаєте прийняти рішення про скасування цього свята, то потрібно запитати в народу, провести референдум і по його результатах ухвалювати відповідні рішення.

Переконливо просимо Вас, більше того – вимагаємо, врахувати думку ветеранів, учасників війни в процесі обговорення цього питання, використовувати весь Ваш авторитет, керівників держави, зберегти для українського народу

свято – День Перемоги 9 травня!

З повагою,

Голова Ради

Організації ветеранів України,

Народний депутат II-VII скликань

П.С. Цибенко